Я люблю рибалити не тільки влітку, а й взимку. Але мене якось зацікавила тема стосовно розведення раків в домашніх умовах. Отже, зараз ми разом розглянемо цю цікаву тему і, можливо, вона когось надихне зайнятися розведенням цих безхребетних прісноводних тварин. А саме:
- У яких водоймах водяться раки.
- Чим вони живляться.
- Коли і як нерестяться тощо.
Розведення раків в домашніх умовах
Для вирощування раків можна використовувати водойми, котрі останнім часом стали все більше споруджувати на дачних і присадибних ділянках для їх прикрашання. Однак, на мій погляд, найкраще задля цього побудувати водойму, співвідношення довжини і ширини котрої було б 3:1 і площею до 0,1 га. Хоча розміри її можуть бути і дещо меншими, виходячи з ваших можливостей. Глибина шару води, який не промерзає, у водоймі має становити не менше 1,5 м.
Слід зважити на те, що для спорудження ставка зовсім не підходять торф′янисті ґрунти, котрі мають виражену кислотну реакцію, а також піщані ґрунти, де не виключене витікання води через дно. Небажано споруджувати такі ставки і на заболочених ґрунтах, де продуктивність водойми завжди буде набагато нижчою, ніж на сухішому ґрунті.
Де водяться раки
Раки вельми вибагливі до умов мешкання. Уміст кисню у воді має бути доволі високим. Концентрація розчиненого у воді кисню теплої пори року має бути не менше 5 мг/л. Раки можуть жити як у світлій, так в темній воді, однак погано терплять її підвищену кислотність, котра повинна мати pH 7–8. Раки дуже чутливі до забруднення води, але за сприятливих умов життя вони можуть мешкати практично в будь-яких прісних водоймах:
- ріках;
- озерах;
- ставках.
На мулистому дні, на мілководді із рівним чистим дном, а також біля піщаного чи кам’янистого берега раки не водяться. Ці тварини полюбляють кам’янисте дно з нерівним рельєфом, де легко можна сховатись чи ви копати нори. Часто ці нори перебувають на береговому укосі розміщуються на межі м′якого і твердого ґрунтів.
Линяння раків
Щодо розведення раків в домашніх умовах слід знати наступне… Ріст раків відбувається стрибкоподібно, зазвичай при линянні (зміні панцира). Процес скидання хітинового покрову займає, як правило, не більше 10-и хвилин, після чого рак квапиться сховатися у норі. Приблизно 1–2 тижні він залишається там, доки не затвердіє його новий панцир. У цей період рак на годівлю не виходить.
Линяння раків відбувається лише в літні місяці і з певною регулярністю:
- у перше літо життя тварина линяє 5–7 разів;
- у друге — 3–4 рази;
- у третє — 3;
- у четверте — 2 рази.
А от статевозрілі самки линяють 1 раз теплої пори року. Линяння самців і холостих самок відбувається в кінці червня. Самки, які виношують ікру, линяють лише після того, як з ікри вийдуть личинки.
Що їдять раки
Раків не дарма вважають санітарами водойм, адже вони всеїдні. Вони поїдають водну рослинність, багато в чому запобігаючи заростанню водойм (ставків, озер, водосховищ). Також живляться мертвою рибою й іншими органічними рештками, перешкоджаючи утворенню у воді продуктів гниття. Раки спроможні поїдати і власних родичів. Значне місце в їх раціоні посідають:
- личинки комах;
- равлики;
- планктон;
- водяні блохи;
- хворі чи поранені риби.
Розмноження раків
Статеву зрілість рака встановлюють, обережно підіймаючи його спинний панцир. У дорослого самця у хвостовій частині під тонкою шкіркою є петлі, які складаються з трубочок білого кольору. У дорослої самки під панциром видно ікринки, котрі, залежно від ступеня розвитку, можуть мати забарвлення від блідо-помаранчевого до коричневого. Крім того, у статевозрілої самки у поперек нижньої частини хвоста проходять білі прожилки — слизисті залози, які виділяють клейку речовину для прикріплення запліднених ікринок. На початку літа із запліднених ікринок виходять личинки завдовжки приблизно 1 см. Вони цілком схожі на дорослих раків, однак їх кінцівки і хвіст менш розвинені, а спинка — більш випукла.
Для розведення раків в домашніх умовах їх зазвичай беруть у природних водоймах, використовуючи для цього особини завдовжки 8–9 см, котрі досягли статевої зрілості. Переселення раків відбувається влітку (найпізніший термін — серпень). При цьому тварини встигають пристосуватись до нових для себе умов мешкання до настання періоду спарювання та холодів.
Ловіння раків
Найкраще для ловіння раків, на мій погляд, підходить таке пристосування, як «рачівня», з двома обручами, котрі розміщують один над одним на висоті близько 10 см. Природно, уся ця конструкція обтягується сіткою і являє собою своєрідний сітчастий циліндр, на дно котрого поміщаються тягарець і принада. Опущена на дно така снасть складається, а коли її витягують із води, то сітка натягується між обручами, через що раки не можуть вибратись із такої пастки.
Як принаду для раків зазвичай використовують водних мешканців (равликів, жаб), однак найкращою принадою справедливо вважається риба. Найбільше ракам подобаються лящ, плітка, плоскирка та інші види із ряду коропових. А ось окунь чи щука — принада для раків явно невдала.
Будь-яка принада має бути свіжою, від неї повинене поширюватись досить сильний запах. Для цього тушку риби рекомендується розрізати уздовж спини до хребців, а м′якоть вивернути назовні.
Має значення і час встановлення снастей. Помічено, що в мутну воду, котра недостатньо пропускає світло, снасті можна поміщати раннього вечора, а в прозору воду — уже в сутінках. Як правило до півночі жер слабшає. Кращий улов буває в дощову погоду, а також у темні ночі. У грозу, а також у світлі місячні ночі улов буває гіршим. Зазвичай снасті встановлюють на глибині 1–3 м, але можна і на більшій. Раків менше 10 см рекомендується випускати назад у водойму, але якомога далі від того місця, де вони були зловлені.
Поки що все. Якщо у вас є власний досвід розведення раків в домашніх мовах, то прошу поділитись ним в коментарях до цього допису.
