Одним з найцікавіших місць України для любителів архітектури є місто Жовква, яке, в свою чергу, є історико-архітектурним заповідником. Його ядро — це величний Жовківський замок, який переданий Львівській галереї мистецтв і відреставрований.
Також вже опубліковані не менш цікаві історії про Золочівський замок та захоплюючі цікаві факти про Олеський замок.
Місто Жовква
Збудоване укріплене місто із замком-резиденцією наприкінці XVI століття. Місто було засноване коронним гетьманом Станіславом Жолкевським, який і дав місту своє ім’я. Свого часу Станіслав Жолкевський був видатним полководцем, переможцем численних битв. Ним було прийнято рішення втілити свою європейську архітектурну мрію про «ідеальне місто» в життя.
Було обрано місце для будівництва на перехресті важливих стратегічних шляхів, а оскільки з усіх боків дану територію оточували озера і болота, місто об’їхати було неможливо. Місто було укріплене оборонними стінами з чотирма (двоє воріт Звіринецькі і Глинські збереглися до цих пір) воротами і вісьмома вежами. Всі вулиці сходилися на головній площі, де був замок, ратуша і лобне місце.
Жовківський замок
Замок являє собою квадрат, а кути замку укріплені вежами. Через в’їзну вежу з декоративним порталом пролягає шлях до внутрішнього двору. У вежі в минулі часи розміщувався архів, а по боках від неї, в приміщеннях північно-східної частини замку, — арсенал і стайні.
У бічних корпусах замку були покої для гостей і господарські приміщення, а резиденцією господаря служив південно-західний корпус, який знаходиться прямо навпроти воріт. Цей корпус був розкішно декорований анфіладами і колонами, в ньому знаходилися:
- банкетні і бальні зали;
- скарби;
- апартаменти;
- кабінети.
До міста з замку вели підземні ходи, в них була вирита підземна каплиця. А до костелу Святого Лаврентія вів основний підземний хід.
Коли Ян III Собеський, який був правнуком Станіслава Жолкевського, став господарем Жовкви, Жовківський замок був перетворений на королівську резиденцію. За замком в долині був створений парк у французькому стилі, зі скульптурами і фонтанами. У великих загонах і вольєрах для полювання розводили рідкісних тварин.
Прикрасили зали замку картини європейських художників, в кабінетах були зібрані колекції орденів, зброї, географічних карт. Влаштовували в замку пишні прийоми, на площі перед ним проходили урочисті марші і військові паради. З Жовкви, в 1683 році, виступило польське військо в переможну битву з Османською імперією (битва під Віднем). Незабаром в Жовкву на святкування тріумфу з’їхалися королівські особи і посли всіх європейських країн.
Династія Жолкевських
Загинув Станіслав Жолкевський у битві під Цецорою (1620 рік), а через деякий час від отриманих у тій же битві ран помер і єдиний його син Ян. На цьому династія Жолкевських обірвалася, а замок перейшов в управління дочки Жолкевського Софії, яка була дружиною власника Олеського замку Станіслава Даниловича. Софія знову відновила будівництво міських укріплень і замку. Також про замок дбала і її дочка Теофілія, яка була дружиною засновника Золочевського замку Якуба Собеського. А син Якуба і Теофілії Ян Собеський, польський король Ян III, Жовкву перетворив на свою резиденцію.
Жовківський замок був резиденцією імператора Петра I під час Північної війни зі шведами (з 1706 по 1707 рік). У замку відбувалися зустрічі імператора з гетьманом Мазепою. Саме в той час був розроблений відомий на даний час Жовківський план бойових дій. Суть плану була такою: ухилення від генеральної битви до того часу, поки не буде повної впевненості в перемозі.
