Так-так-так, новорічні дива трапляються! У мене сталося два таких дива: перше — те, що в Дніпрі побувала скрипка Страдіварі, а друге — те, що я потрапила на живий концерт. Тому, через деякий час, я вирішила поділитися своєю радістю і враженнями.
Це здавалося справою безнадійною, і я навіть і не думала засмучуватися, настільки не сподівалася взяти участь у заході. Як раптом за дві години до концерту моя культурна подружка Ганна повідомила, що є зайвий квиток! За це я, звичайно, низько кланяюся і роблю інші ритуальні подяки.
А ще раніше, коли я й думок не мала, що зможу почути живий звук, я провела невелике дослідження, результати якого зараз і надаю.
Скрипка Страдіварі та інших великих італійських майстрів
Зараз я трохи розповім про такий інструмент, як скрипка Страдіварі, а також згадаю інших видатних італійських майстрів смичкових інструментів.
Як відомо, найбільшими у світі майстрами скрипкової справи є представники трьох італійських прізвищ:
- Аматі.
- Страдіварі.
- Гварнері.
Вважається, що вироби великих італійських майстрів поки що ніхто не зміг перевершити за якістю. Вони мають найбагатший тембр звучання. А в деяких екземплярів ще й дивовижна «далекобійність», тобто здатність доносити звук на найбільші відстані. Досі досконало не вивчені всі вироби великих італійських майстрів. Жоден фахівець не може з упевненістю стверджувати, що саме вплинуло на якість звучання:
- сама форма скрипки;
- деревина, з якої вона виготовлена;
- особливий склад лаку?
Ця обставина надає знаменитим інструментам якийсь містичний ореол і ще більше розпалює інтерес та захоплення.
Але це — загальноприйнята думка. У ході мого розслідування мені попалися деякі альтернативні версії. Як, наприклад, таке цікаве повідомлення надає Вікіпедія:
У СРСР у 1930–1950 роках проводилися наукові дослідження, під які потрапила скрипка Страдіварі і не одна. Це робилося для налагодження виробництва (в ідеалі) аналогічних інструментів на автоматичних лініях. Найбільш вдалі експериментальні інструменти виявилися цілком порівнянними з інструментами Страдіварі.
Як таке вам? Найкращі майстри б’ються століттями, щоб шляхом ручної скрупульозної роботи довести скрипку до неймовірних висот досконалості. А тут — «на автоматичних лініях» і «цілком порівняти»! Я повеселилася від душі.
В іншому джерелі, а саме в інтернет-спільноті скрипалів, я знайшла не смішну, але просто іншу думку з приводу неперевершеності відомих італійських інструментів. Дуже цікава трапилася думка: ціна на екземпляри з великими іменами не те, щоб завищена, але просто значно більшою мірою відображає їхню антикварну та культурну вартість, ніж власне ігрові та звукові якості.
Великі італійські майстри
Але, незважаючи на наявність різних думок, репутація великих італійських майстрів залишається непохитною. Причому перші двоє були відомі і успішні ще за життя. Кажуть, у ході була навіть приказка «Багатий, як Страдіварі». А ось ім’я Гварнері стало широко відоме вже після його смерті завдяки феєричним виступам іншого знаменитого італійця Нікколо Паганіні.
У цього скрипаля в колекції була не одна скрипка Страдіварі, але якось випадково йому потрапила до рук скрипка невідомого тоді Гварнері Дель Джезу. Паганіні одразу оцінив чудові достоїнства інструменту, з цією скрипкою він більше не розлучався, а після його смерті скрипка Гварнері залишилася у власності музею міста Генуї і зберігається там досі під ім’ям «вдова Паганіні». Іноді на інструменті дозволяють зіграти якомусь талановитому музикантові.
Вважається, що у світі дотепер збереглося:
- близько 720 смичкових інструментів роботи Страдіварі;
- скрипок та віолончелів, створених Ніколо Аматі збереглося, лише трохи більше 20;
- скрипок Гварнері — близько 140.
Знамениті скрипки в Україні
Я не дуже зрозуміла собі питання: а хто, власне, володіє цими унікальними інструментами? За різними, не надто великими даними, я зробила висновок, що власниками можуть бути:
- Держава чи муніципальна влада, як у випадку з «вдовою Паганіні». І ось ще на підтвердження: «1996 року Едвін Мартон виграв конкурс скрипалів у Монреалі, після якого Угорська республіка надала йому право грати на легендарному інструменті, яким була скрипка Страдіварі 1697 року, на якій колись грав сам Паганіні».
- Безпосередньо музиканти. Напевно, це рідкісний випадок, враховуючи нереальну вартість інструменту. Але якщо я правильно витлумачила, то принаймні один такий випадок є: найдорожча у світі віолончель Дюпора роботи Страдіварі. Вона була приватною власністю видатного віолончеліста XVIII–XIX століть Жана-Луї Дюпора. Після його смерті змінила кількох власників, існує легенда, за якою на ній намагався музикувати Наполеон. З 1974 по 2007 рік на знаменитому інструменті грав Мстислав Ростропович, який ніжно іменував віолончель своєю коханкою.
- Колекціонери. Небагато я знайшла підтверджень, але чомусь здається, що це найпоширеніший варіант власності, наприклад, скрипка Страдіварі. Добре, коли колекціонер є ще й меценатом, чи принаймні культурною людиною. Я ось про що: «За словами музиканта, старовинний інструмент належить приватній особі у Франції і видається на користування певною кількістю років. Валерій Соколов грає на ній близько 7 років».
Концерт Валерія Соколова
Так от: яка ситуація з інструментами такого рангу в Україні? На жаль — не надто сприятлива… Музиканти-віртуози належного «калібру» є, а справжніх інструментів великих італійських майстрів таких, як скрипка Страдіварі — жодного… Дуже виразно цю ситуацію демонструє така подія: 1999 року мав місце перший випадок, коли знаменита «Вдова Паганіні» роботи Гварнері виїхала за межі Італії та була спеціально доставлена до Києва для концерту українського скрипаля Богодара Которовича. Музикант згадував свої враження від концерту не інакше, як містичні. Емоції були такими сильними, що після виступу Которович потрапив до лікарні і навіть пережив стан коми…
І ось тепер виступ зірки світового масштабу в Дніпрі. Валерій Соколов, скрипаль українського походження, давав єдиний публічний концерт, на якому звучав такий знаменитий інструмент, і я… читай початок!
Друзі, свою присутність на цьому концерті я розцінюю не інакше, як новорічний подарунок. Бажаю, щоб усім вам у Новий рік дісталися найбажаніші, найулюбленіші подарунки! Ось такого «шурхоту» навела скрипка Страдіварі.
