Музейний острів у Берліні

Звучить як гарно — Музейний острів у Берліні! Причому хочу звернути вашу увагу спочатку на друге слово — острів. Адже це справді так, у центрі Берліна, на річці Шпрее, знаходиться справжній Музейний острів.

Музейний острів у Берліні

Його північна частина почала забудовуватися музеями ще в XIX столітті. Особисто я, відвідуючи Берлін і буваючи на Музейному острові, встигла оцінити спочатку географію та мальовничі достоїнства цього місця. Шпреем курсують пароплавики, пішохідні мости з’єднують між собою острів і різні частини Берліна. Луги по берегах цілком можуть використовуватися для відпочинку, ми там навіть влаштували собі невеликий пікнічок з видом на Шпрее.

Північний край Музейного острова вінчає величний будинок художнього музею Боде. Я застосовую такий пишномовний стиль: вінчає, тому що саме вінчає! Ця будівля побудована на самому краєчку острова, її стіни йдуть просто у воду і це мені дуже нагадує улюблену Венецію.

Окрім цього музею, на острові зосереджено й інші зібрання високого мистецтва. Для мене зовсім дивним виявився той факт, що в експозиції Єгипетського музею зберігається така перлина світового значення, як бюст єгипетської цариці Нефертіті. Не лише унікальні експонати, а й увесь архітектурний ансамбль Музейного острова в Берліні принесли цьому місцю величезну популярність. 1999 року комплекс Музейного острова був занесений до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.

Пергамон-музей

Для мене головна культурна привабливість, яку пропонує Музейний острів у Берліні, зосереджена в одному чарівному місці. Це місце називається Пергамон-музей. Історія появи, установи самого музею надзвичайно цікава. Справа в тому, що до кінця XIX століття досягло апогею прагнення Німеччини стати європейською культурною столицею, поряд із Парижем та Лондоном. Але для цього недостатньо було збудувати будівлі музеїв, потрібно було мати реальні історичні та культурні артефакти такого калібру, як експонати Лувру та Британського музею. Я не знаю, яким чином були здобуті інші експонати, але головний, заради якого і було збудовано Пергамський музей, дістався Пруссії якимсь просто чудовим та непростим шляхом!

Це знаменитий Пергамський вівтар, який має славу, що можна порівняти з репутацією семи найдавніших чудес світу. Побудований ще до нашої ери, вівтар зазнав руйнівного впливу часу, воєн та землетрусів. У період середньовіччя його руїни були поховані під землею, начебто, остаточно і безповоротно. Але у XIX столітті німецький інженер, який працював у Туреччині над будівельним об’єктом, випадково виявив фрагменти вівтаря. Як усі рештки цієї споруди опинились у Берліні — окрема історія, чи не детективного характеру. Тільки з цього часу Німеччина придбала свій культурний козир, побудувала для дивовижної знахідки спеціальну будівлю музею і він тепер входить до 50 найвідвідуваніших музеїв світу. Пропоную вам подивитись окремі фрагменти, що прикрашають фриз вівтаря.

Ворота богині Іштар

Крім Пергамського вівтаря, музей має й інші безцінні пам’ятки історії. Я пропоную вам добре вдуматися в такий факт: від знаменитого Вавилонського царства людству залишилися, головним чином, барвисті легенди та перекази. А ось із матеріальними пам’ятками цієї найдавнішої цивілізації все набагато гірше. Це пов’язано з тим, що головним будівельним матеріалом Месопотамії була цегла з глини. Можливо, це дуже стильно, але далеко не так довговічно, як кам’яні споруди.

Єгипетські піраміди, наприклад, що пережили тисячоліття. До того ж річки Тигр і Євфрат часто розливались, змінювали русло, і в цих повенях теж гинуло чимало споруд, відомих нам тепер лише за міфами. Наприклад, висячі сади Семіраміди.

А тепер — увага! Фактично єдиним великим архітектурним об’єктом часів Вавилону, що зберігся донині, є ворота богині Іштар. Окремі фрагменти воріт зберігаються в різних музеях світу. Але повна реконструкція цієї споруди знаходиться у тому ж музеї Пергамон у Берліні.

Ось ці два експонати і роблять для мене Пергамон-музей найчарівнішим і найпривабливішим місцем не тільки для того, щоб відвідати Музейний острів у Берліні, а й ознайомитися з Берліном.