Катеринославський цегляний стиль

Я вже помічала, що місто Дніпро не схоже на старовинні міста Європи, де туристи законно розчулюються стародавніми будівлями. Не схоже тому, що надто молоде: немає в ньому ні античних руїн, ні середньовічних вузьких вуличок. Але мій земляк, однодумець із культурних досліджень дуже спритно долучив мене до теми своєрідної дніпровської архітектури, куди входить і знаменитий катеринославський цегляний стиль. За його допомогою я підготувала невеликий огляд.

Місто Дніпро та його катеринославський цегляний стиль

Із зрозумілих причин ми не говоритимемо сьогодні ні про особливості будівництва радянських часів, ні про сучасний стиль «скло і бетон». Я хочу звернути вашу увагу на ті міські будинки, які, на мою думку, існують тільки в нашому місті.

Чи я помиляюся? Скажіть тоді: у якому місті ще є будинки під назвою «катерининки»?

Моє місто — це зараз Дніпро, а колись був Катеринослав. Будинки, які будували ще в Катеринославі називаються катерининками. Коли це було? Зараз розберемося. До другої половини XIX-го століття одночасно збіглися до купи одразу дві доленосні для міської забудови події:

1. Було відкрито родовища залізняку в регіоні, це послужило потужним поштовхом для промислового розвитку міста та його інтенсивної забудови.
2. До цього часу в губернії існувало лише три цегельні заводи. І якість продукції було не так, щоби дуже. Але саме з 1848 року в Україні виробників цегли зобов’язують нести персональну відповідальність за свої вироби. З цією метою вводиться порядок на кожній цеглі ставити своє іменне клеймо. Такий захід дуже позитивно позначився на якості: деякі старовинні цеглини і зараз придатні для використання за призначенням.

Починаючи з того часу, в Катеринославі кількість заводів зросла до 50! Попит на продукцію був величезний, із сировиною також не було проблем: у балках вистачало води та глини, а пісок підвозили з берега Дніпра. Ось тоді й склався унікальний архітектурний стиль під назвою «Катеринославський цегляний стиль».

Катерининки

У місті і зараз ще достатньо споруд на той час. Деякі мають занедбаний непрезентабельний вигляд, інші цілком успішно несуть своє призначення: у них досі живуть люди. А є й такі, які відреставровані і виглядають дуже привабливо. Пропоную вам помилуватися фото різних катерининок.

Ось такі архітектурні експерименти мають місце: синтез старої будівлі, вписаної в сучасну будівлю. Щось подібне я бачила в Києві та в болгарській Софії, а тепер ось і в нас. Знаю, що навколо такого стилю точилися запеклі суперечки, деякі вважають це еклектикою і навіть як блюзнірством. Мені подобається, а вам?

Затесалась у мене не по темі лише одна фотографія, не могла втриматись, щоб не сфотографувати. І хочу спитати тепер у вас: цей дім нікому нічого не нагадує?

Колекціонер з Дніпра

Неохайні старі будинки, які десятками років не реставрувалися, вигляд міста не прикрашають. І від багатьох чую обурені голоси: Чому їх не зносять? Так, мабуть за два кроки від центру міста не повинно бути таких ось видів.

Але водночас мені шкода. Це ж історія. Нехай не тисячолітня, а лише сторічна, але іншої історії в нас немає! І ось мене порадував друг, підкинувши мені цікавий матеріал. Виявляється, в нашому місті живе людина, яка колекціонує цю саму катеринославську цеглу. Колекція збирається ним уже не один десяток років та має унікальні експонати.

Звати його Павло Маменко, він сам живе в катеринінці, побудованій 1895 року. Багато років тому, роблячи у квартирі ремонт, Павло виявив старовинну цеглу з іменним вензелем «АіВС», що означає «Абрам і Вульф Добрускіни». З цього й почалося хобі дніпровчанина. Результат цього хобі — величезна колекція, під яку можна відкривати спеціальний музей.

Ще минулого року йшлося про створення такого музею, де демонструвався б той самий катеринославський цегляний стиль.

Це була власна «сповідь» пані Ольги, стосовного рідного міста Дніпра. А тепер я, як автор проєкту «Український вінегрет», хочу поділитись зі своїми читачами власною збіркою інформації щодо цієї теми.

Катеринославський цегляний стиль — унікальне архітектурне явище, що сформувалося наприкінці XIX — початку XX століття в місті Катеринославі (нині Дніпро). Цей самобутній стиль став відображенням бурхливого промислового розвитку міста та його культурного піднесення. Катеринославський цегляний стиль поєднав у собі європейські архітектурні тенденції з місцевими традиціями, створивши неповторний міський ландшафт, що частково зберігся до наших днів.

Історія виникнення та особливості Катеринославського цегляного стилю

Формування Катеринославського цегляного стилю припало на період стрімкої індустріалізації Придніпров’я. У 1880-х роках, зі спорудженням металургійних заводів та розвитком гірничодобувної промисловості, Катеринослав перетворився на важливий економічний центр Російської імперії. Зростання міста потребувало розбудови відповідної інфраструктури та житлових будинків для збільшення населення.

Основними рисами Катеринославського цегляного стилю стали:

1. Використання червоної невкритої штукатуркою цегли як основного будівельного та декоративного матеріалу.
2. Поєднання елементів неоготики, неоренесансу та модерну.
3. Багатий цегляний декор: карнизи, пілястри, фризи та сандрики.
4. Асиметричні композиції фасадів з виразними деталями.
5. Вертикальні акценти у вигляді веж, шпилів, мансардних поверхів.
6. Характерні аркові вікна та вхідні портали.
7. Декоративні зубчасті елементи на фасадах і дахах.

Катеринославський цегляний стиль розвивався під впливом творчості провідних місцевих архітекторів, таких як Олексій Бекетов, Дмитро Скоробогатов та Альберт Ретер, які привнесли в нього власне бачення та творчий підхід до організації міського простору.

Видатні споруди та сучасний стан збережених будівель

Серед найяскравіших прикладів Катеринославського цегляного стилю варто відзначити наступні архітектурні пам’ятки:

Будівля Катеринославського комерційного училища (нині Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара) — споруджена за проєктом Олексія Бекетова в 1899–1901 роках. Вирізняється масивним фасадом з ритмічним чергуванням вікон, цегляним декором та виразними кутовими елементами.

Особняк Інзова — яскравий приклад приватної забудови в Катеринославському цегляному стилі. Будівля поєднує функціональність з ошатним цегляним оздобленням фасаду та має характерну асиметричну композицію.

Катеринославська міська дума (тепер частина Дніпровської міської ради) — монументальна споруда з вражаючою вежею, багатим декором та виразними арковими елементами, що стала одним із символів міста.

Будинок купця Хрєннікова — одна з найбільш вишуканих будівель у стилі, з неймовірно детальним цегляним оздобленням, декоративними карнизами та характерними кутовими елементами.

На жаль, сучасний стан багатьох пам’яток Катеринославського цегляного стилю викликає занепокоєння. Частина історичних будівель була втрачена внаслідок воєнних дій Другої світової війни та подальшої реконструкції міста. Збережені споруди потребують постійного догляду та реставрації. Проте останніми роками спостерігається позитивна тенденція до збереження історичної спадщини міста Дніпра. Деякі будівлі вже пройшли реставрацію, що дозволяє побачити їх у первісному вигляді.

Катеринославський цегляний стиль залишається важливою частиною архітектурної спадщини України. Він не лише відображає важливий етап у розвитку міста Дніпра, але й демонструє унікальне поєднання європейських архітектурних тенденцій з місцевими традиціями, створюючи неповторний міський ландшафт. Збереження та відновлення пам’яток Катеринославського цегляного стилю є важливим завданням для збереження культурної спадщини країни.