Балаклавська бухта завжди була надійним притулком для мореплавців, але саме велична фортеця Чембало зробила її неприступним символом панування генуезців на Чорному морі.

У затишному курортному містечку Балаклаві донині збереглися вежі цієї середньовічної споруди. Це спадщина, яку ми отримали від підприємливих купців-колоністів, які господарювали на кримському узбережжі у XIV–XV століттях. Піднімаючись до цих давніх стін, ви не просто долаєте шлях вгору — ви занурюєтеся в епоху, де камінь пам’ятає голос моря та дзвін мечів.

Історія виникнення фортеці Чембало: як генуезці підкорили скелі

На території Балаклави оселилися генуезці в 1343 році. Вони вибрали дуже вдале місце. Адже Балаклавська бухта — одна з найзручніших для швартування кораблів на Чорному морі. Скелі захищають бухту від штормів, на одній із цих скель і побудували фортецю Чембало. Через кілька років фортецю зруйнував ординський хан Джанібек, але вже незабаром генуезцям вдалося укласти з Золотою Ордою договір про розподіл територій, і фортецю було відновлено.

Анатомія цитаделі: «верхнє» та «нижнє» місто

Фортеця Чембало складалася з двох рядів укріплень:

  1. Цитадель (місто Святого Миколая): займала вершину гори і являла собою адміністративну частину. До адміністрації входили скарбники, єпископ, старійшини, суддя-вікарій та інші. Тут також знаходився замок консула Чембало.
  2. Споруди Святого Георгія (так зване «нижнє місто»): розташовувалися навколо укріплень і служили для проживання звичайних мешканців.

Для охорони всієї фортеці Чембало було виділено 40 стрільців.

Архітектурні скарби: вежі та маяковий вогонь

Найкраще збереглася вежа-донжон цитаделі. Це головна споруда «верхнього міста». На найвищому поверсі вежі-донжона була облаштована бойова площадка, яку використовували для встановлення маякового вогню. А також збереглися фрагменти стін другої вежі цитаделі. З вершини Фортечної гори спускається крута стежка до фундаментів споруд «верхнього міста».

Добре збереглися дві вежі із зовнішнього кільця оборонних споруд:

  • «Вежа з обручами»: jхороняла ворота міста. До неї примикають залишки укріплення воріт — барбакану.
  • Вежа Бернабо Грілло: hозташована трохи нижче «вежі з обручами» і частково збережена. Вона названа на честь генуезького консула Бернабо Грілло, за часів правління якого і була побудована.
Вежа Бернабо Грілло фортеці Чембало: історичний маяк і оглядовий майданчик крупним планом.

Оглядовий майданчик та останній рубеж Чембало

Поруч із вежею Бернабо Грілло облаштований оглядовий майданчик, з якого відкривається прекрасний вид на Балаклавську бухту. На Фортечній горі збереглися ще залишки й інших фортечних веж. Одна з них — квадратна за планом вежа, що стоїть прямо над входом у бухту. Ну а поруч із цією вежею видно фундамент церкви — головного храму Чембало.

Здача без бою: занепад генуезької влади

Коли Візантійська імперія впала, генуезці опинилися під загрозою турецького вторгнення і будь-якими способами укріплювали Чембало. Але все ж це не допомогло — фортецю Чембало здали без бою в 1475 році, і на довгі роки в Балаклаві розташувався турецький гарнізон.

Сьогодні фортеця Чембало в Балаклаві залишається одним із найбільш атмосферних та величних історичних об’єктів Криму. Навіть перетворена на руїни, вона не втратила своєї енергетики, продовжуючи охороняти вхід до бухти Символів.

Відвідування цієї пам’ятки — це можливість доторкнутися до світової історії, відчути подих середньовіччя та побачити Крим з висоти пташиного польоту, де синява неба зливається з нескінченністю Чорного моря.

Поділитися з друзями: