Чому в морі вода солона?

Багато років та багатьох вчених цікавить це питання — чому в морі вода солона? Але скільки б гіпотез, теорій і версій не висували всесвітньо відомі розумники, конкретної відповіді поки що все одно немає. Але не лише вчені задаються таким питанням. Кого, як не підростаюче покоління, цікавить усе на світі: «Чому небо блакитне?», «Чому йде дощ?», «Чому Мертве море так називається?»… А подібних питань мільйони, а то й мільярди.

Чому морська вода солона?

Ми з вами спробуємо наблизитись до відповіді на запитання «Чому в морі вода солона?». На мою думку, для відповіді дитині підійде будь-яка із запропонованих версій.

Розглянемо одну з теорій, яка стверджує, що вода була солоною задовго до появи життя на планеті. Цією теорією в 1715 році почав займатися Едмунд Галлей. Якщо трактувати його версію, то всі мінеральні речовини та солі з ґрунту вимиваються річковою водою, яка й несе їх у море. Не всім відомо, що у воді озер і рік містяться розчинені солі, але ми все одно вважаємо ці водойми прісними. Справа в тому, що в морській воді вміст солі перевищує рівень її вмісту в річковій приблизно в 70 разів.

Сольовий баланс у морі нормалізує річкова вода. Але чи впливає річкова вода саме на солоний смак води в морі? Якщо морські басейни розташовані неподалік усть рік, тоді солона вода може змішатися з прісною. Процес випаровування води з поверхні сприяє поповненню морської води мінералами та солями у кількості 2,8 млн. тон, що є 1/16 млн. часткою від загальної маси солі, що міститься в ній. Здається, небагато, але помноживши цю кількість на два мільярди років, то отримаємо в результаті «пересолене» море. Речовини, які «вливаються» в море разом із річковою водою, здебільшого осідають на дні світового океану. Там, під гігантським тиском води, вони сприяють змінам донного ландшафту.

Чому в морі вода солона?

Але абсолютно протилежною теорією вище зазначеної версії про поступову появу солей у морській воді є такий факт:

Складові речовини, що міститься в прісній та морській водах, категорично різняться. У морській воді в основному містяться хлориди (похідні соляного кислотного розчину) і натрій, а в прісній — кальцій, при тому, що хлоридів у 10 разів менше.

Але більшість учених усіма силами дотримуються «річкової» теорії, додаючи при цьому таку гіпотезу:

Річкова та морська вода спочатку ідентичні, тільки в морській міститься трохи більше солей. Мікроорганізми, що бурхливо розвиваються в морській воді, «з’їли» кальцій, який так необхідний для нормальної їх життєдіяльності. Тому в більшості залишилося «непотрібних» хлоридів. Саме це в корні і змінило якісні характеристики води в морі.

Оскільки ця гіпотеза стверджує, що кількість хлоридів з часом взагалі не змінилася (що саме по собі не можливо), то прихильників у неї замало. Однак цією гіпотезою зайнявся відомий вітчизняний океанолог Л.О. Зенкевич.

Ще однією теорією пояснюється чому в морі вода слона:

Морська вода має солоний смак через гігантські пласти солі, які лежать на дні світового океану.

Найбільш перспективною, найвдалішою і вельми правдоподібною вважається теорія, яка базується на такому припущенні:

Речовини, які роблять морську воду солоною, з’являються в ній з надр земної кори через розломи. Вони утворюються внаслідок активної вулканічної діяльності. Магматичні породи, що вивергаються, змішуються з водою (600 грам породи на 1 літр води) і роблять її навік солоною.